Танка – 1Б

Таке холодне сяйво

Цей княжич посилає,

Пишаючись собою між зірками

І видивляючись у дзеркало ставка,

Що враз взялося кригою свічадо.

 

Танка – 2Б

І цей вчорашній сніг

Розтане неминуче,

Бо ж не даремно вже з Карпатських гір

Лунає пісня-грім річок могутніх,

І кару ту не зупиняє Бог.

 

Танка 3Б

Хреста печать

Не можна полюбити

І важко тамувати ревний біль…

Та як же нам прощатися навіки

Осінньої вечірньої пори?

 

Танка 4Б

Серденько,

Моє кохання – вір -

Літній луг і квіти запашні:

Скільки б їх не рвав і не косив,

Цвітом вкриє літо луг той знов.

 

Танка 5Б

Наприкінці цього сумного року,

Коли опале листя сніг накрив

І сонний гай стояв сумний та голий,

Почув, як дуб шумить -

Цей нелинь віковий.

 

Танка 6Б

Ущухла літня злива, тільки грім

Збиває подушки із теплих хмар

Та блискавки

Ще ціляться у храм,

Де бог чужий живе в ковчезі золотім.

 

Танка 7Б

Не тим печалюся, що ти мене забула, -

Печалюсь долею твоєю, згубо:

Життям клялася ти,

А свідком місяць був

І зорі нам співали в ніч купальську.

 

Танка 8Б

Прийшла весна, та ще похмуре небо,

Не видно сонця і на землю сипле сніг.

А що ж за хмарами, -

Чи не летять лелеки?

Цвіте вже сон-трава, а їх усе нема.

 

Танка 9Б

Ти не кажи мені, що хочеш спати -

Нам не до сну в оцю вишневооку ніч:

Горить іще вогонь

І сипле в небо зорі…

Глянь, - папороті цвіт на сході спалахнув.