witas1972
"Chłopcy silni jak AZOV stal, Oczy patrzą się w dal, Nic nie znaczy nam wojny pożoga, Hej sokoli nasz wzrok, W marszu sprężysty krok, I pogarda dla śmierci i wroga, Gotuj broń, Naprzód marsz ku zwycięstwu!!!
102 obserwujących
855 notek
1607k odsłon
  255   1

Balaklieja. Coś się zaczyna? Zaczęła się - Rekonkwista!

Taki, zrozumiały tylko niektórym, komunikat rozesłałem swoim zorientowanym przyjaciołom przedwczoraj popołudniu.

  Po potwierdzeniu się pierwszych - zbyt optymistycznych, aby można było uznać je jako wiarygodne - informacji o ukraińskim majstersztyku (od "der Meister" + "ein Stück") strategicznym pod (znaczy mapowo nad) Iziumem. Znaczy do tego kluczowego dla panowania nad zachodnim Donbasem miasta jest jeszcze kilkanaście - do 30 km, ale sytuacja w trzecim dniu operacji rozwija się, żeby nie zapeszyć, bardzo dobrze.

  Wygląda na to, że ukraińskiemu dowództwu (generał Załużny to prawdziwy Dowódca) udało się oszukać rosyjskiego Głównodowodzącego co do głównego kierunku wyzwoleńczej ofensywy, nazywanej z przyczyn politycznych "kontrofensywą". Ja nadałbym jej miano z podobnego procesu odzyskiwania zajętych ziem w starciu odmiennych cywilizacji - REKONKWISTY.

Aha, Balaklieja wyzwolona! Celem operacji jest jednak strategiczne miasto Izium.

Polecam: https://youtu.be/lEPcU8WLy8g

За горами гори, хмарою повиті,
Засіяні горем, кровію политі.
Споконвіку Прометея
Там орел карає,
Що день Божий довбе ребра
Й серце розбиває.
Розбиває, та не вип'є
Живущої крові,—
Воно знову оживає
І сміється знову.
Не вмирає душа наша,
Не вмирає воля.
І неситий не виоре
На дні моря поле.
Не скує душі живої
І слова живого.
Не понесе слави Бога,
Великого Бога.
Не нам на прю з тобою стати!
Не нам діла твої судить!
Нам тільки плакать, плакать, плакать
І хліб насущний замісить
Кривавим потом і сльозами.
Кати знущаються над нами,
А правда наша п'яна спить.
Коли вона прокинеться?
Коли одпочити
Ляжеш, боже, утомлений?
І нам даси жити!
Ми віруєм Твоїй силі
І Духу живому.
Встане правда! встане воля!
І тобі одному
Помоляться всі язики
Вовіки і віки.
А поки що течуть ріки,
Кривавії ріки!
За горами гори, хмарою повиті,
Засіяні горем, кровію политі.
Отам-то милостивії ми
Ненагодовану і голу
Застукали сердешну волю
Та й цькуємо.
Лягло костьми
Людей муштрованих чимало.
А сльоз, а крові? напоїть
Всіх імператорів би стало
З дітьми і внуками, втопить
В сльозах удов'їх. А дівочих,
Пролитих тайно серед ночі!
А матерніх гарячих сльоз!
А батькових, старих, кривавих,
Не ріки — море розлилось,
Огненне море!
Слава! слава!
Хортам, і гончим, і псарям,
І нашим батюшкам-царям Слава!

І вам слава, сині гори,
Кригою окуті.
І вам, лицарі великі,
Богом не забуті.
Борітеся — поборете!
Вам Бог помагає!
За вас правда, за вас слава
І воля святая!


Lubię to! Skomentuj Napisz notkę Zgłoś nadużycie

Więcej na ten temat

Komentarze

Inne tematy w dziale